Як читати електросхеми DAF 95XF / XF95 з 1997 року

4. Як читати електросхеми

Список абревіатур

Позначення електричних компонентів

Нижче наведено стандарт, що застосовується для однакового позначення електропроводки на електросхемах DAF.

Маркування складається з цифрового та літерного позначення, що забезпечує чітке місцезнаходження та унеможливлює неправильне підключення та помилки при виробництві.

Цей спосіб маркування не застосовується до транспортних засобів спеціального призначення, наприклад, до військової техніки.

Цифрове позначення

Кожне цифрове позначення складається з чотирьох цифр, перша з яких вказує на приналежність до головної групи та кольору, що використовується.

Головні групи

Примітка:
- У процесі виробництва використовується «М» із серійним цифровим кодом на дроті маси.
- У разі прямого (каскадного) з'єднання проводів цифрові коди вказуються для кожного окремого проводу.

З'єднання на масу

Застосування електронних систем робить необхідним розділяти з'єднання на масу на дві групи:

• Маса вимикачів.
• Маса діагностики та сигналів.

Маса вимикачів є типовим з'єднанням на масу.

Маса діагностики та сигналів – це з'єднання на масу, які використовуються виключно для електронних систем.

Колір дротів для обох типів з'єднань на масу – білий, проте дроти маси діагностики та сигналів мають цифрове маркування (від 9000 до 9500).

Увага:
- Заборонено використовувати точки маси діагностики та сигналів для підключення звичайного електроустаткування. В іншому випадку нормальна робота електронних систем не може бути гарантована.
- При підключенні будь-якого електричного компонента його виведення маси має бути з'єднане з центральною точкою маси кабіни, яка знаходиться під центральним блоком за перегородкою.

Скорочення для позначення кольорів

Читання електросхеми

Електросхема використовується для спрощеного представлення електричного кола за допомогою спеціальних символів.

Приклад

1. Схема містить позначення "1000" і "1010" вгорі зліва. Ці позначення мають такі значення:

1000 = живлення до контакту.

1010 = живлення після контакту.

2. Схема містить літеру "М" внизу зліва. Ця буква означає наступне:

М = з'єднання на масу.

3. Для полегшення пошуку необхідного електричного компонента на електросхемі внизу включено пошукову смугу з числами. Ці номери називаються номерами розташування.

У розшифровці електросхеми, наведеної після неї, міститься кодовий номер (ECN) та номер розташування. Це уможливлює визначення компонента на схемі – компонент знаходиться на ділянці-колонці над номером розташування.

4. На прикладі схеми над номерами розташування 60, 63, 64 і 68 розташовані стрілки. Під цими стрілками є числа. Дані числа вказують на номери розташування тих компонентів, з якими з'єднані відповідні дроти зі стрілками.

5. Під лінією з'єднання на масу (позначеною буквою М) розташовані буква V, що відноситься до реле G154, буква W, що відноситься до реле G107, і буква М, що відноситься до реле G000.

Значення цих букв такі:

V= контакт реле, що перериває.

W= перемикаючий контакт реле.

М=з'єднує контакт реле.

Ці контакти можна знайти за номерами розташування, вказаними під літерами «V», «W» та «М»/

Числа, вказані під кодами реле на контактах електросхеми відносяться до номерів розташування, за якими можна знайти реле, що цікавить.

6. Електросхему наведено основні кодові номери (наприклад, Е002). Значення основного кодового номера наводиться у розшифровці після електросхеми.

7. Якщо номер дроту не змінюється, цей номер не повторюється на схемі.

На прикладі схеми провід 1101 приєднаний до контакту 87 реле G107, а також до контакту компонента 2 С622; провід 2100 (номер розташування 64) приєднаний до контакту 30 реле G154, а також контакту 85 реле G000, і т.п.

Використовувані символи та позначення