Онлайн посібник з ремонту Москвич 2141 з 1986 по 2001 рік

Зазвичай користувачі нашого сайту знаходять цю сторінку за такими запитами:
мануал Москвич 2141, manual Москвич 2141, характеристики Москвич 2141, будова Москвич 2141, ремонт Москвич 2141, порівняльні характеристики Москвич 2141, мануал Москвич Святогір, manual Москвич Святогір, характеристики Москвич Святогір, будова Москвич Святогір, ремонт Москвич Святогор, порівняльні характеристики Москвич Святогор

Вступ

У цьому посібнику наводиться інформація з експлуатації, технічного обслуговування та ремонту автомобілів АЗЛК «Москвич-2141», випущених у 1986—1997 роках (експортне найменування — ALEKO — від Автозавод імені ЛЕнінського КОмсомолу), та «Москвич-2141-02(-2) рр.), а також їх модифікацій.

Бензинові двигуни:

• УЗАМ-331.10 - 1480 см³;
• ВАЗ-2106-70 - 1570 см³;
• УЗАМ-3317 - 1699 см³;
• УЗАМ-3313 - 1815 см³;
• ВАЗ-21213 - 1690 см³;
• Ford XLD-418 - 1753 см³;
• Renault F3R - 1998 см³.

Крім того, власникам описуваних автомобілів буде корисний наведений у цьому посібнику каталог запчастин, якими можна замінити оригінальні деталі (оскільки АЗЛК давно припинив своє існування, оригінальні запчастини просто не випускаються).

З кінця 1960-х років АЗЛК (Автомобільний завод імені Ленінського комсомолу) активно працював над створенням задньопривідного автомобіля, проміжного за класом між моделями ВАЗ та «Волга». До середини 1970-х роботи навіть довели до стадії передсерійних зразків — у жовтні 1976 року був готовий макет серії С-3. Однак через перестановки в керівництві автозаводу початок серійного виробництва затягнувся, а через деякий час у Мінавтопромі було вирішено, що АЗЛК повинен розробити та налагодити випуск сімейства передньопривідних автомобілів того ж класу як більш сучасних. Відповідну вказівку було передано на завод.

Як прототип для прискорення проектування нової моделі Мінавтопром обрав нещодавно з'явилася модель, що завоювала титул «Автомобіль 1976 року в Європі», Simca 1308, що випускалася європейським відділенням Chrysler. Взявши за основу кузов цієї моделі інженери автозаводу лише змінили його передню частину, щоб була можливість поперечного розміщення вітчизняних силових агрегатів. До того ж торсіонна підвіска Chrysler на двох поперечних важелях, виконана за зразком американських моделей, була недостатньо технологічна та була надто незвичним рішенням для вітчизняних конструкторів. Замість задньої незалежної підвіски на поперечних торсіонах, як у Simca 1308, вітчизняна технологія отримала напівнезалежну балку з крученими пружинами, внаслідок чого днище і задній край кузова в районі підлоги багажного відсіку також значно відрізнялися. Компонування, що вийшло, визначило високу для свого часу пасивну безпеку автомобіля, порівнянну з показниками моделей іноземного виробництва. Безпека моделі досить висока навіть за нинішніми мірками, що пояснюється наявністю довгого переднього звису, який у разі лобового зіткнення приймає на себе більшу частину удару, тим самим захищаючи водія та пасажирів.

Спочатку планувалося, що лінійка передньопривідних «Москвичів» включатиме базові моделі «Москвич-2141» (хетчбек), «Москвич-2142» (седан), «Москвич-2335» (пікап) і «Москвич-2901» (універсал підвищеної місткості). Спеціально під цю лінійку було сконструйовано оригінальне сімейство двигунів: бензинові АЗЛК-21415 (1,8 л, 8 клапанів) та АЗЛК-21416 (1,8 л, 16 клапанів), а також турбодизель об'ємом 1,8 л АЗЛК-21413. Для виробництва цих двигунів при АЗЛК створювалося власне моторне виробництво. Однак завод двигунів, який до початку 1990-х років був побудований на 90-95%, через економічну кризу, що почалася, і неможливість погашення підприємством кредиту під закупівлю імпортного обладнання так і не був добудований, а все встановлене обладнання було розукомплектовано, списано і просто втрачено. У результаті виробництво автомобіля стартувало з використанням двигунів ВАЗ-2106-70 («Москвич-2141») та УЗАМ-331.10 («Москвич-21412»). З літа 1994 року гама двигунів поповнилася мотором УЗАМ-3317, а пізніше УЗАМ-3313 та ВАЗ-21213 від «Ниви». Крім того, ще з початку 1990-х років випускалися експортні модифікації М-2141-136 та М-2141-10 із дизельним двигуном FORD RTF-XLD418, який також встановлювався на моделі Ford Fiesta, Ford Escort та Ford Sierra з серпня 1989 року.

До кінця 1990-х постало питання про сучасний двигун для «Москвича», тому після довгих пошуків конструктори заводу зупинилися на французькому інжекторному двигуні Renault F3R272. Версії з цим двигуном пропонувалися наприкінці серійного виробництва моделі, і за споживчими якостями вони найкращі у всьому модельному сімействі.

Всі двигуни агрегатувалися єдиним типом механічної п'ятиступінчастої коробки передач, яка стала справжнім проривом для легкових автомобілів радянського виробництва.

На відміну від «рубаних» форм хетчбеків ВАЗ «восьмого» сімейства «Москвич», що має більш заокруглені та сучасні форми, відрізняється кращою аеродинамікою. До того ж характер обтікання кузова "Москвича" такий, що заднє скло практично не забризкує при їзді, що дозволило відмовитися від склоочисника задніх дверей у базовій комплектації. Цікаво, що дизайн передньої частини у фінальному вигляді дуже нагадував один із досвідчених «Москвичів», а саме С-3, тобто більш ранні власні напрацювання АЗЛК у цій галузі все ж таки певною мірою виявилися затребуваними.

У 1997 році дебютувала модернізована версія автомобіля «Москвич-2141», що отримала не тільки новий індекс (2141-02) та власне ім'я «Святогор», а й помітно змінений вигляд. Нові фари фірми Hella зробили зовнішність моделі більш привабливою та дозволили їй менше виділятися на тлі іномарок середини 1990-х років.

У зв'язку з дефолтом 1998 року оснащення «Святогорів» імпортними моторами Renault виявилося неможливим, а постачання двигунів ВАЗ та УЗАМ відрізнялися нестабільністю та завищеними цінами. Дорогі дрібносерійні версії «Юрій Долгорукий», «Князь Володимир» та «Іван Калита» не мали попиту навіть у держорганів, хоча закупівлю партії седанів «Князь Володимир» та «Іван Калита» наприкінці 1990-х зробила столична мерія. Як наслідок, ВАТ «Москвич» змушене було постійно скорочувати обсяги виробництва всіх моделей і розпродавало стороннім організаціям окремі виробничі лінії (наприклад, виробництво пластмасових виробів). В результаті 4 березня 2002 року головного конвеєра АЗЛК було зупинено назавжди.

Для сімейства "Москвич-2141" характерні місткі салон і багажне відділення (збільшується за рахунок складання заднього сидіння), ефективне опалення салону, легке кермо, хороша керованість на високих швидкостях і прохідність по засніжених і забруднених дорогах. До того ж висока ремонтопридатність частково компенсує недосконалість і ненадійність вузлів і агрегатів, що застосовувалися.

За сукупністю споживчих показників «Москвич-2141» максимально відповідає поняттю «сімейний автомобіль», перевищуючи тісніші моделі ВАЗ. За ергономікою водійського місця «Москвич», за багатьма оцінками, випереджає всі інші вітчизняні автомобілі на десятиліття, включаючи пізніше «десяте» сімейство ВАЗів.

Завдяки всім цим якостям на вторинному автомобільному ринку «Москвичі» досі користуються популярністю, а передбачити термін, через який вони зовсім зникнуть з вітчизняних доріг, не візьметься навіть найдосвідченіший у таких питаннях фахівець.