Технологія полірування скла та фар з використанням шліфування абразивами та полірувальною пастою.

Технологія полірування скла та фар з використанням шліфування абразивами та полірувальною пастою

Нерідко на стеклах автомобілів трапляються такі наслідки експлуатації, як втрата склом прозорості через потертість, що виникає внаслідок впливу склоочисників, а також подряпини та помутніння скла.

Ці дефекти не є причиною заміни скла: методом боротьби з даними пошкодженнями є полірування пошкодженої ділянки скла (якщо пошкодження глибокі, шліфування, а потім полірування скла).

Необхідні матеріали для полірування, дивись рис 1

Мал. 1

Отже: полірування в чистому вигляді застосовується при втраті прозорості скла в результаті потертостей і дрібних подряпин на склі, полірування зі шліфуванням - при ремонті глибоких подряпин.

Етапи полірування

• Підготовка для ремонту. Скло ретельно миється, пластик на кузові обклеюється захисним скотчем.
• Поетапне нанесення на поверхню та робочий диск полірувальної пасти. Шліфування здійснюється за допомогою пасти та кіл (рис. 2) за принципом зменшення ступеня абразивності, на останній стадії обробка проводиться вручну із застосуванням безабразивних речовин (полірувальна паста).

Мал. 2

• Заключне миття.

Примітка:
Представлена ​​технологія видалення подряпин, нальотів та кислотних плям для різних типів скла гарантує високий рівень ефективності, збереження оптичної прозорості скла та легкість у застосуванні.

Рекомендації щодо застосування

Використання води

• Під час полірування використовуйте чисту водопровідну воду.

Увага:
Використання дистильованої води не дає необхідного ефекту.

Вода виконує дві функції:

1) допомагає процесу шліфування та полірування;

2) перешкоджає нагріванню скла.

• Злегка змоченої поверхні цілком достатньо для проведення процесу полірування.
• Уникайте надмірного тиску води, що призводить до гідропланування і може бути компенсовано тільки підвищенням контактного тиску.
• Ретельно промивайте область шліфування між різними операціями (зміна зернистості шліфувального кола, перехід до полірування тощо).
• Водяні струмені змивають відходи шліфування з робочої зони, збільшуючи таким чином швидкість процесу.

Чиста поверхня (стежте за відсутністю бруду та дефектів на поверхні)

• Щоб запобігти виникненню подряпин, необхідно містити обладнання та робоче місце в чистоті.
• Видаліть з поверхні скла всі залишки після шліфування, перш ніж приступити до наступного етапу тоншої обробки. Це дозволить запобігти попаданню великих частинок на етапі тонкої обробки.
• Для очищення поверхні, що полірується, використовуйте тільки чистий рушник.
• Не забувайте час від часу видаляти наліт із кріпильних частин шліфувальних кругів.
• Ніколи не кладіть полірувальну машинку робочою поверхнею вниз!

Правила роботи

• Починайте роботу з ретельного очищення поверхні, що обробляється.
• Уважно досліджуйте пошкодження поверхні скла.
• Позначте зону дефекту на зворотному (внутрішньому) боці скла.
• Усі суміжні гумові ущільнювачі та пластикові деталі повинні бути заклеєні малярним скотчем перед початком роботи, щоб уникнути їх забруднення.
• При першому використанні шліфувальних кіл слід притупити вершини мікропірамід, а також змочити їх. Використовуйте для цього центральну частину шліфувальних кругів.
• Не торкайтеся поверхні скла до досягнення необхідної швидкості обертання (1200-1700 об/хв) шліфувальної машини.
• Під час полірування намагайтеся захоплювати всю поверхню, що обробляється, постійними поступальними рухами, місцями злегка натискаючи на машинку.
• Під час полірування не зупиняйтесь на одному місці, щоб уникнути ефекту лінзи та надмірного перегріву скла.
• Перед тим, як зупинити шліфувальну машинку, приберіть її з поверхні скла і потім вимикайте.

Типи пошкоджень

Перед початком роботи слід зробити точну оцінку ступеня пошкодження і лише потім приступати до роботи, суворо дотримуючись інструкції щодо використання технології полірування скла.

Примітка:
Дотримуючись вказівок, Ви зможете заощадити час і сили.

Шліфування глибоких подряпин

• Після ретельного очищення поверхні позначте подряпини та зони шліфування.
• Помістіть зелене шліфувальне коло на «утримувач – оправлення».
• Притупіть гострі грані нового шліфувального диска за допомогою центрального кружка або іншого шліфувального диска того ж маркування/колір, а також змочіть шліфувальну поверхню.
• Розпорошіть на скло невелику кількість води.

Увага:
Приступайте до полірування поверхні скла лише після досягнення диском робочої швидкості обертання 1200 об/хв.

• Уникайте надмірного тиску на машину.

• Кут між поверхнею шліфувального диска та поверхнею скла не повинен перевищувати 5°.
• Як тільки ви торкнулися поверхні скла, починайте виконувати поступальні рухи машинкою.

Увага:
Переконайтеся, що подряпину повністю видалено!

Після видалення подряпин робоча поверхня скла стає матовою (подано нижче).

Далі переходьте до процедури шліфування дрібних подряпин для досягнення більш рівномірної матовості.

Шліфування дрібних подряпин

Шліфування дрібних подряпин проводиться за допомогою шліфувальних дисків та полірувальної пасти на завершальному етапі. Для очищення інструменту та поверхні, що обробляється, використовуйте тільки чисті рушники.

• Після ретельного очищення позначте подряпини (або матову область) з обох боків.
• При роботі з матовою поверхнею, використовуючи зелений шліфувальний диск, робіть позначку приблизно на 1 см довшою, що дозволить Вам повністю перекрити попередню зону шліфування. Використовуйте блакитне шліфувальне коло для видалення дрібних подряпин.
• Притупіть гострі грані нового шліфувального диска за допомогою центрального кружка або іншого шліфувального диска того ж маркування/колір, а також змочіть шліфувальну поверхню.
• Розпорошіть на скло невелику кількість води.

Увага:
Приступайте до полірування поверхні скла лише після досягнення диском робочої швидкості обертання 1200 об/хв. Уникайте надмірного тиску на машину.

• Кут між поверхнею шліфувального диска та поверхнею скла не повинен перевищувати 5°.

• Як тільки Ви торкнулися поверхні скла, починайте виконувати поступальні рухи машинкою.
• Уважно виконуйте шліфування позначеної зони.
• Перекрийте відшліфовану зону.
• Продовжуйте шліфування до появи однорідної матовості.
• Коли Ви будете виробляти шліфування більш тонким зерном, переконайтеся, що воно розташовується під кутом 90° щодо шліфувальної поверхні (1-2).

• Усі недоліки першої стадії шліфування після другої стадії мають бути повністю видалені. Зона матовості має стати рівномірнішою.

Далі переходьте до процедури шліфування ультратонких подряпин для досягнення більш рівномірної матовості.

Ультратонке шліфування подряпин (видалення ледь помітних подряпин)

• Для очищення інструменту та оброблюваної поверхні скористайтесь чистими рушниками.
• Після ретельного очищення позначте подряпину (або матову зону) з обох боків.
• При роботі в матовій зоні з використанням блакитного шліфувального диска, робіть позначку приблизно на 1 см довшою, що дозволить Вам повністю перекрити попередню область шліфування.
• Використовуйте коричневе (руде) шліфувальне коло для видалення дрібних подряпин.
• Притупіть гострі грані нового шліфувального диска, за допомогою центрального кружка або іншого шліфувального диска того ж маркування/колір, а також змочіть шліфувальну поверхню.
• Розпорошіть на скло невелику кількість води.

Увага:
Починайте роботу на поверхні скла лише після досягнення диском швидкості обертання 1200 об/хв.

• Не натискайте на машинку.
• Кут між поверхнею шліфувального диска та поверхнею скла не повинен перевищувати 5°.
• Як тільки Ви торкнулися поверхні скла, починайте виконувати поступальні рухи машинкою.
• Уважно виконуйте шліфування позначеної зони.
• Перекрийте відшліфовану зону.
• Продовжуйте шліфування до досягнення однорідної матовості.

Примітка:
При шліфуванні більш тонким зерном переконайтеся, що воно виробляється під кутом 90° щодо другої шліфувальної поверхні (1 - 2 - 3)

Увага:
Усі недоліки, що залишилися після другої стадії шліфування, після третьої стадії мають бути усунуті повністю. Далі переходьте до полірування полірувальною пастою для остаточної обробки скла.

Полірування з використанням складу на основі порошку для полірування скла

• Використовуючи рідину для миття скла, очистіть поверхню, що обробляється.
• Після ретельного очищення позначте з обох боків область з дефектами (або матову зону).
• Закріпіть перехідник для фетрових кіл.
• Використовуйте фетрове коло для полірування дрібних подряпин або видалення нальотів / кислотних плям.
• Використовуйте невелику кількість води для змочування фетрового кола.
• Помістіть фетрове коло стороною, де нанесено маркування на перехідник із «липучкою».
• Ретельно розмішайте попередньо підготовлену полірувальну пасту.
• Поступово нанесіть приблизно 2 десертні ложки пасти на фетрове коло.
• Коли паста злегка вбереться у фетр, можна розпочинати процес полірування.
• Починайте роботу на поверхні скла лише після досягнення швидкості обертання 1200 об/хв.
• Як тільки Ви торкнулися поверхні скла, починайте виконувати поступальні рухи машинкою.
• Час від часу, в міру висихання рідини на поверхні скла, або на диску додаткове змочування.
• Перевірте результат.
• Відполіруйте всі матові області.
• Напрямок полірування не впливає на результат.

Примітка:
Врахуйте, що метод полірування, що використовує полірувальну пасту, займає більше часу, ніж полірування з використанням шліфувальних кіл.

Увага:
Невеликі шматочки відходів з оброблюваної поверхні можуть проникати в м'який фетровий диск, перешкоджаючи утворенню нових подряпин.

Примітка:
Залишки поліруючого агента легко видаляються спиртом.

Увага:
Не рекомендується використовувати шліфувальні кола для лобового скла, т.к. це може спричинити ефект лінзи. Лобове скло допускається полірувати лише полірувальною пастою.

Увага:
Не маючи досвіду полірування – заборонено починати полірувати шибки на автомобілях, т.к. це може стати причиною псування скла. Перед поліруванням автомобілів необхідно навчитися полірувати скло на якомусь іншому автомобільному склі.